Основні поняття генеративної лінгвістики.

Автор(и)

  • К. А. Галкіна

Анотація

Термін генеративний походить від латинського generativus – той, що породжує. Генеративна лінгвістика – напрям теоретичної лінгвістики, який з’явився під впливом ідей Н. Хомського в 50–60 роки ХХ століття. В основі генеративної лінгвістики полягає опис мови у вигляді формальних моделей означеного типу. Похідним типом таких моделей є трансформаційно- генеративні граматики. У генеративній лінгвістиці чітко розрізняються такі поняття як мовна компетенція (володіння мови) та мовне вживання (вживання мови у мовленнєвій діяльності. Трансформаційна граматика описує перш за все мовну компетенцію спікера. Її структура має три загальних компоненти: синтаксичний, семантичний та фонологічний, серед яких головним є синтаксичний, а семантичний та фонологічний виконують функції відображення.

Посилання

Демьянков В. З., Новые тенденции в американской лингвистике 1970–1980-х гг. // Изв. АН СССР, сер. ЛиЯ. – 1986. – Т. 45. – № 3.

Назари К. Б. Generative Semantics // Молодой ученый. – 2010. – №7. – С. 163–167.

Chomsky N. Aspects of the Theory of Syntax. – Cambridge: Massachusetts: MIT Press, 1965.

##submission.downloads##

Номер

Розділ

Секція "Порівняльно-історичне мовознавство"