Про структуру реченнєвих фразеологічних одиниць з компонентом на позначення неживої природи в англійській та українській мовах
Анотація
Фразеологізми як особливі одиниці мови досить часто стають об’єктом лінгвістичних розвідок. Попри це, досі існують контраверсійні питання щодо включення / невключення одиниць рівня речення у домен фразеології. Вслід за В. Г. Скрипник, яка називає фразеологічною одиницею «лексико-граматичну єдність двох і більше нарізно оформлених компонентів, граматично організованих за моделлю словосполучення чи речення, яка, маючи цілісне значення, відтворюється у мові за традицією, автоматично»[5, с. 11], відносимо стійкі відтворювальні фрази до фразеологізмів. На сучасному етапі розвитку лінгвістики мовознавці використовують такі терміни на позначення фразеологічних одиниць (далі – ФО) рівня речення як синтаксичні фразеологізми [2; 4] та фразеологізовані речення [1; 3; 7].
Посилання
Личук М. І. Фразеологізовані схеми нечленованих речень: нерозкладнокомплексна специфіка, узагальнено-значеннєва диференціація. Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. Серія: Філологічні науки. 2016. № 245. С. 80–88.
Селіванова О. Особливості когнітивної проекції синтаксичних структур українських фразеологізмів. Вісник Львівського університету. Серія філол. 2004. Вип. 34. Ч. І. С. 354–359.
Ситар Г. Статистичний аналіз фразеологізованих речень: показник асоціації mutual information. Українське мовознавство. 2016. № 1. С. 103–125.
Ситар Г. В. Статус синтаксичних фразеологізмів у системі фразеологічних одиниць. Вісник Донецького національного університету. Серія Б. Гуманітарні науки. Донецьк: ДонНУ. 2011. Т. 2. С. 66–74.
Скрипник Л. Г. Фразеологія української мови. К. : Наукова думка, 1973. 278 с.
Словник української мови: в 11 тт. / за ред. І. К. Білодіда. К.: Наукова думка, 1970–1980.
Тесленко В. Фразеологізовані речення в сучасному термінологічному прочитанні. Мовні і концептуальні картини світу. 2014. № 50 (2). С. 436–441.
