Семантично елементарне речення як корелят головного компонента ґенітивної конструкції з непредикатним іменником.
Анотація
У художньому, публіцистичному та розмовному стилях сучасної української літературної мови досить поширені ґенітивні речення з простим головним компонентом, вираженим непредикатним іменником, напр.: А малини – красної, білої (О. Довженко); Батьків, дідів, бабів, сестер, братів (М. Стельмах); Гусей тих і качок (О. Довженко); Всю дорогу уявляла обіцяне море полуниць. Коли ж побачила те поле насправді, лиш розчаровано протягла: «Ну й полуниць..!» («Сільські вісті», 28.11.2013). Така формальносинтаксична модель ґенітивної конструкції ґрунтується на семантично елементарному реченні, сформованому предикатом зі значенням великої неозначеної кількості та суб’єктом із таким самим значенням, пор.: Полуниць! ← Полуниць є багато. Проблема глибинної структури ґенітивного речення не була окремим предметом мовознавчих студій, хоч про неї побіжно й згадувано в працях І. Вихованця, К. Городенської, Л. Рабанюк, що й зумовлює актуальність нашої розвідки як для сучасного теоретичного мовознавства, так і для логіко-лінгвістичних міждисциплінарних досліджень.Посилання
Вихованець І. Теоретична морфологія української мови. Київ : Унів. вид-во «Пульсари», 2004. 400 с.
Городенська К. Г. Семантичний і морфологічний потенціал предикатів кількості. Науковий вісник Волинського державного університету ім. Лесі Українки. Луцьк : Вежа, 2002. № 5. С. 23 − 26.
Рабанюк Л. С. Ґенітивні речення в сучасній українській мові : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : 10.02.01. Чернівці, 1998. 20 с.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Секція «Філологія»