Поетика авторської жанрової номінації: штрихи зі спостережень

Abstract

Експлікація авторських інтенцій, реалізована в заголовковому комплексі, активізує читацьке сприйняття, включає художній твір у діалогічні чи, навпаки, опозиційні зв’язки з жанровим каноном, актуалізує певний жанровий код, притаманний іноді навіть іншому виду мистецтва, як, наприклад, у випадку з такими жанровими номінаціями, як «акварель» та «етюд», що відсилають реципієнта до живопису. Формат тез не дозволяє всебічно висвітлити поетику жанрових визначень, до яких удавалися прозаїки: ескіз, етюд, акварель, фрагмент, образок, шкіц, повість-есе, роман-притча, роман-казка, роман-балада, роман-пісня, романколаж, роман-медитація у віршах та багато інших, тому висловлю лише кілька спостережень про такий жанровий ідентифікатор, як записки, що набув останнім часом значної популярності. Це зумовлено, очевидно, привабливістю наративної форми викладу, яка дає можливість глибоко проникати у внутрішній світ героя, вільно поєднувати різнорідні фрагменти в одне ціле, суб’єктивно висвітлювати події.