Ідеологічний чинник у міжнародних відносинах кінця ХХ – початку ХХІ ст.

Abstract

Холодна війна в сучасній політичній науці сприймається як певна квінтесенція ідеологічного протиборства між двома різними концептуальними баченнями того, яким чином повинен бути організований світ, і те, якими повинні бути взаємовідносини між індивідами, народами та державами. Її закінчення ознаменувало проголошений Френсісом Фукуямою «кінець історії», який розглядається як перемога ліберальної демократії. Але якщо розглянути це питання зараз, коли пройшло вже близько 27 років, то можна наголосити на тезі, що перед ліберальною демократією постала нова, більш серйозна загроза, аніж протистояння із комуністичним/соціалістичним табором. «Ми знаходимося в центрі боротьби поколінь проти ідеології, яка є надзвичайним спотворенням ісламської віри, і яка вважає, що масові вбивства і терор не тільки прийнятні, але й необхідні. Ми повинні викорінювати це отруйне мислення вдома і за кордоном і протистояти спробам ідеологів розділити світ шляхом зіткнення цивілізацій» (Британський прем’єр-міністр Девід Кемерон, коментуючи кризу із захопленням заручників в Алжирі у січні 2013 р.).