Прізвисько як експресивно-оцінна номінативна одиниця.

Authors

  • О. В. Антонюк

Abstract

Загальновідомо, що серед усіх інших антропонімів прізвисько примітне тим, що воно не тільки називає людину, а й розкриває її сутність (з погляду того, хто називає), характеризує за певною (суттєвою чи несуттєвою) ознакою. Воно не просто дзеркально відображає цю ознаку, а й виражає суспільну думку, оцінку її з позицій моралі, етики і навіть естетики (В. Кравченко, Т. Денисова та ін.). Таким чином, через прізвиськову номінацію відбувається оцінка людини, виражається ставлення інших людей до носія прізвиська. Саме тому більшість прізвиськ має оцінний, емоційно-експресивний компонент (конотації). Цю особливість прізвиськ помітив ще Ф. Сумцов, який зауважив, що в них відбивається рівень моральної і громадської культурності, народна свідомість, схильність до гумору.

References

Буштян Л. М. Словообразовательная основа ономастической коннотации. Актуальные вопросы русской ономастики : сб. науч. тр. / Мин-во высш. и сред. спец. образования УССР. Учеб.-метод. кабинет по высш. образованию; Одес. гос. ун-т им. И. И. Мечникова / отв. ред. Ю. А. Карпенко. Київ : УМК ВО, 1988. С. 22–29.

Денисова Т. Т. Прозвища как вид антропонимов в современной речевой коммуникации (на материале прозвищ Шумячского и Ершичского районов Смоленской области) : автореф. дис. … канд. филол. наук : 10.02.01 “Русский язык”. Смоленск, 2007. 22 с.

Кравченко В. А. Антропонимия приазовских греков : монография. Мариуполь, 2004. 232 с.

Сумцов Н. Ф. Уличные клички. Киевская старина. 1889. Т. 24. Февраль.