Інтерпретація мотиву божевілля в «Повісті про санаторійну зону» М. Хвильового та її кіноверсії «Танго смерті».

Abstract

«Повість про санаторійну зону» – один із знакових творів М. Хвильового, у якому письменник здійснив психологічний аналіз епохи та свого героя (за Соломією Павличко [3]) й дійшов висновку, що обидва – невиліковно хворі. Наслідки нещадного впливу громадянської війни на духовне здоров’я та психоемоційний стан пореволюційного суспільства незворотні: колишні революціонери, які готові були віддати власне життя за щасливе майбутнє, опинилися у пастці комуністичної системи й стали «зайвими людьми». Відчувши прірву між своїми ідеалами та реальною дійсністю, вони зрозуміли, що їх шлях невизначений, а долі дощенту понівечені.