Інноваційні технології навчання: доцільність застосування понять.

Abstract

Актуальним в українській педагогіці вважаємо узгодження тезаурусу з проблеми технологій навчання. Чи доцільним є застосування такого розмаїття понять – «педагогічна технологія», «дидактична технологія», «освітня технологія», «технологія навчання»? Що розуміти під інноваційними й інтерактивними технологіями навчання?

Необхідність складання тезаурусу з проблеми інноваційних технологій навчання як нормативного словника ключових слів і дескрипторів із зафіксованими парадигмальними відношеннями викликана плутаниною у застосуванні основних понять і категорій. Вживання сучасними дослідниками багатьох педагогічних термінів, які мали б розкривати суть інноваційних технологій навчання, часто необґрунтоване, невиправдане, засвідчує неповагу до загальноприйнятої міжнародної термінології у педагогічних науках і, зрештою, непрофесійний підхід. Ця неузгодженість має не лише наукову, а й соціальну небезпеку, адже відбувається інфляція цінностей, слова перестають мати смисл, викладачі й учителі перестають розуміти, з чим мають справу, стають об’єктами всіляких маніпуляцій.